Тюрма відчинена. Незамкнена тюрма.
Нема замків. Ув огорожі дірка.
Чекає в’язнів світ із благами всіма,
Свобода світить їм з Голгофи, наче зірка.
Це правда. Хай затоптані у бруд,
Але амністія з нагоди розіп’яття.
Ідіть, злочинці, це для вас, вас ждуть...
Та ув очах невір’я, як прокляття.
«Ти божевільний, нас ти не дури.
Твій жарт безглуздий і банальний.
Себе скоріше звідси забери...»
І я замовк – і знічений, й печальний.
Але за хвилю знов заговорив,
Наповнившись надією і міццю:
«Вас викупив Христос! Він заплатив!..
Будь ласка, залишіть в’язницю...»
У відповідь: «Тут виходу нема.
Дарма кричиш, хоч і надірвеш груди...»
Тюрма не замкнена, незамкнена тюрма –
Її ж не залишають вільні люди.
Вони і жалюгідні, і худі,
Без віри, із запалими очима,
Ждуть крихту хліба й крапельку води
В тюрмі з відкритими дверима.
Комментарий автора: Переклад вірша Олександра Шевченка.
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Крик души : Будем есть и пить - брат Геннадий Как всегда есть выход для людей, но нужно верить в этом проблема,хотя бы как царь грешного города Ниневии.
6 Это слово дошло до царя Ниневии, и он встал с престола своего, и снял с себя царское облачение свое, и оделся во вретище, и сел на пепле,
7 и повелел провозгласить и сказать в Ниневии от имени царя и вельмож его: "чтобы ни люди, ни скот, ни волы, ни овцы ничего не ели, не ходили на пастбище и воды не пили,
8 и чтобы покрыты были вретищем люди и скот и крепко вопияли к Богу, и чтобы каждый обратился от злого пути своего и от насилия рук своих.
9 Кто знает, может быть, еще Бог умилосердится и отвратит от нас пылающий гнев Свой, и мы не погибнем".
10 И увидел Бог дела их, что они обратились от злого пути своего, и пожалел Бог о бедствии, о котором сказал, что наведет на них, и не навел.
(Ион.3:6-10)
